EnglishЗабезпечення соціального захисту військовослужбовців, звільнених з військової служби – один з напрямів соціальної політики держави, який здійснюється за допомогою розробки механізмів захисту їх законних прав. Відповідно до прийнятих нормативно-правових актів, які регламентують правові основи соціальної адаптації військовослужбовців кожен український професійний військовий, офіцер чи сержант повинен мати цивільну професію, зазначену у державному переліку і диплом, який дозволить йому по закінченню дії контракту в цивільному житті влаштуватися на роботу за фахом зі збереженням «робочого стажу» – вислуги років.
Згідно соціологічних опитувань соціальна адаптація стає для більшості звільнених військовослужбовців складним процесом: необхідно освоїти нові соціальні ролі, сформувати адекватну самооцінку, знайти нову професію. Їм важко орієнтуватися в світі цивільних професій і джерелах інформації, співвіднести свої можливості з вимогами різних видів праці, здійснити пошук вакантних посад та укласти трудові договори. Все це веде до того, що люди, здатні забезпечити свій внесок у перетворення суспільства, виявляються незахищеною частиною населення. Серйозні труднощі з підбором цивільної професії відчувають до 70% звільнених у запас офіцерів, багато з них більше року після звільнення з лав Збройних Сил залишаються безробітними.
Згідно даних статистичних спостережень переважна більшість військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби у зв’язку з скороченням, є економічно активною частиною населення (належать до вікової категорії 35-45 років). Вони мають гарну професійну підготовку, у них є досвід управління великими колективами, вирішення масштабних завдань і питань виховної роботи тощо. Однак, переважна більшість звільнених кадрових військовослужбовців мають суто військову освіту (наприклад, командного профілю).
Практика довела, що органи служби зайнятості не в змозі надати всім громадянам, звільненим з військової служби, дієву допомогу в працевлаштуванні. Більшість (85%) вакансій складають професії, які не відповідають мотивації, рівню освіти і професійній кваліфікації військовослужбовців запасу. Через безліч нерозв’язаних соціально-економічних проблем дана категорія громадян продовжує залишатися в групі осіб соціального ризику.
Міжнародний досвід соціальної адаптації звільнених у запас військових засвідчує, що ця проблема є важливою складовою соціально-економічної політики в країнах-членах НАТО та ЄС на яку виділяються значні кошти. Фактично в усіх зарубіжних країнах існує законодавча база та механізми, що гарантують військовослужбовцям отримання професійної підготовки та працевлаштування. Європейська система освіти передбачає широку мережу курсів з підвищення кваліфікації, яка вбудована в систему безперервної підготовки військовослужбовців.
Природним прагненням України як європейської держави є її залучення до загальноєвропейських інтеграційних процесів і входження до міжнародних економічних організацій та структур колективної безпеки.
За такої ситуації забезпечення професійної зайнятості колишніх військовослужбовців, організація їх працевлаштування і перепідготовки за цивільними професіями є завданням суспільної значущості і нагальною проблемою, розв’язання якої можливе лише спільними зусиллями усіх соціальних партнерів – держави, освіти та бізнесу, а також міжнародних організацій.
Мета діяльності Хмельницького центру перепідготовки та соціальної адаптації ім. М.П. Войнаренка є надання послуг з перепідготовки (підвищення кваліфікації) і допомоги у працевлаштуванні військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, кадровим військовослужбовцям, військовослужбовцям за контрактом, кадровим військовослужбовцям, які призвані з запасу по мобілізації.