Особливості перепідготовки

Формування напрямів професійної перепідготовки у ХЦПСА відбувається, виходячи з потреб регіонального ринку праці, має превентивний характер, включає нові функціональні компоненти, відрізняється від традиційного навчання змістом, формами і методами навчання, наближенням освітніх ресурсів до споживачів.

Для узгодження якості навчання та мотивації до навчання претенденти до участі в програмах перепідготовки проходять співбесіду. Проводяться зустрічі з роботодавцями перспективних компаній і організацій для відбору ними кандидатур на вакантні посади. Викладачі програми перепідготовки надають колишнім військовослужбовцям консультації у створенні і веденні бізнесу.

Менеджери ХЦПСА та викладачі програми працюють за стандартами якості надання освітніх послуг згідно чинного законодавства. Викладачі відбираються на конкурсній основі відповідно до основних критеріїв відбору, якими є професіоналізм та практичний досвід у реальному секторі економіки. Викладачі працюють на умовах конкурентної оплати праці, яка передбачає постійне удосконалення навчального-методичних матеріалів та методів їх викладання.

По завершенню курсу проводиться опитування студентів програми в умовах анонімності на тему оцінки роботи викладачів для встановлення рівня його ефективності з метою прийняття рішення щодо їх подальшої участі у програмах.

Більш висока зайнятість випускників програм досягається безперервним удосконаленням ХЦПСА програм перепідготовки. Інноваційні підходи застосовуються за процесами діяльності центру: при моніторингу потреб ринку праці й визначенні як ризиків і альтернатив для їх пом’якшення, так і викликів, при налагодженні партнерських стосунків із роботодавцями, при проектуванні навчальних ресурсів і практик, при залученні кваліфікованих і досвідчених менеджерів і координаторів навчання та викладачів-розробників навчальних матеріалів.

 

Запровадження карантину під час пандемії внесло корективи в процес перепідготовки. Навчання слухачів організоване за двома напрямками:

— онлайн: через проведення лекційних та практичних занять у формі відео-конференцій за допомогою Zoom Video Communications, що дозволило здійснювати комунікацію викладачів з слухачами курсів у режимі реального часу;

— оффлайн: через залучення слухачів до спеціальної платформи «Модульне середовище для навчання – MOODLE» – https://msn.khnu.km.ua/, де вони змогли самостійно опрацьовувати основний та додатковий навчальний матеріал по кожній дисципліни. Оскільки слухачі не введені в єдину електронну базу університету, вони були забезпечені єдиним логіном та паролем входу в систему; для координації навчального процесу та організації проведення підсумкових контрольних заходів (залік, екзаменів) була створена спільнота в популярному месенджері Vider; для контролю успішності засвоєння кожної дисципліни була створена електронна скринька hcre@khmnu.edu.ua.

Така організація навчання для Хмельницького національного університету є не новою. Адже, в 2001 році в Хмельницькому національному університеті (ХНУ) було ухвалене рішення про розгортання власної програми дистанційного навчання, яка реалізується до тепер. В рамках проекту до 2000 студентів здобувають вищу освіту за 11 напрями і спеціальностями повного, скороченого термінів навчання і одержання другої вищої освіти.

В межах інформаційної системи університету з 2006 року функціонує підсистема «Модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище» (MOODLE), яка орієнтована на студентів денної та заочної форм навчання, і на сьогодні, в умовах карантину, є платформою для організації освітнього процесу за дистанційною формою навчання.